Твоє серце плекає надію
На спасіння людського життя
Воно лише про зцілення мріє
Про здоров′я і світле буття
Серце полум′я грізне потушить
Ледь помітну зорю заіскрить
А печаль безтеменну заглушить
Чорні думки , мов сніг, відбілить.
Воно мов нескінченна долина
Підставляє могутнє плече
І на варті воно щогодини
У руках із щитом та мечем.
Воно вільне , мов птах, й підневільне
Бо не може залишить свій пост
І тому так вдивляється пильно
В темну ніч і в тріскучий мороз.
Твоє серце за мить полікує
Тяжку рану душевну й таку
Воно піснь солов′їную чує
В кожнім хворім від болю садку.
Ось таке воно юне і мудре
Хоч рокам жаль нема вороття
Воно буде вершить своє чудо
Серце тих, хто рятує життя.
