Шлю вітання свої я з великим теплом,
Недарма, ти родилася в літі,
Сонце - серце твоє, а проміння – добро,
Що для кожного ласкою світить.
Серед квітів розмаю і трав запашних,
Я тебе уявляю як бджілку,
Що збирає нектар трудом рук золотих, -
Золоті в тебе руки, Іринко.
Ти сімейний куточок, як ластівка в’єш ,
Щоб щасливо родина зростала.
Зірку з неба для сина, як мати зірвеш,
Чоловікові б серце віддала.
Як дочка свято мамі лелієш любов,
Не забудеш в добрі чи в потребі
І офіруєш щиро своїх молитов
Для свекрухи, що дивиться з неба.
Як голубка летиш ти до рідних земель,
Щоб відчула душа твоя крила,
Бо немає у світі миліших осель,
Від цієї, що мати родила.
Журавлиною вірністю в ріднім краю
Любиш бережно кожну стеблину,
Віддаєш теплоту неповторну свою,
А отримуєш щастя незриме.
Хай Господь теє щастя наповнить добром
І цвістиме життя мов калина,
Щоб ви жили 100 років разом із Петром, –
Щиро зичу тобі я , Ірино.
Нехай збудуться мрії, бажання й думки,
Божим сонечком день кожен сяє,
Мов весна, молодіють прийдешні роки,
Доля щастям рясним процвітає.
Шлю вітання свої я з великим теплом
Для найкращої поночки в світі.
Сонце – серце твоє, а проміння – добро,
Що для кожного ласкою світить.
|
|
